Президент Дональд Трамп загострив свій давній інтерес до Гренландії, заявивши, що Сполучені Штати мають володіти цією територією, аби не допустити здобуття Китаєм чи Росією стратегічного плацдарму в Арктиці. Такі заяви спричинили різкі попередження з боку законодавців про ризик прямого зіткнення із союзниками по НАТО.
У коментарях, зроблених у Білому домі в п’ятницю, Трамп сказав, що США домагатимуться контролю над Гренландією «легким шляхом або важким шляхом», відкидаючи думку, що оренда, угоди про розміщення баз чи союзницькі зобов’язання є достатніми для гарантії довгострокової безпеки.
Він стверджував, що лише право власності гарантує оборону, наголошуючи, що в іншому разі туди зайдуть інші держави.
Ці заяви означають різкий відхід від традиційної доктрини безпеки США і посилили занепокоєння на Капітолійському пагорбі, де критики кажуть, що Трамп відкрито заграє з сценарієм, який може поставити Сполучені Штати в конфлікт з Європою.
Попередження законодавця про наслідки для НАТО
Сенатор Кріс Мерфі, демократ із Коннектикуту, заявив, що коментарі Трампа фактично зводяться до розгляду військового протистояння із власними союзниками Америки, з огляду на політичний статус Гренландії.
Гренландія є автономною територією в складі Королівства Данія, яка є членом НАТО. Відповідно до колективного оборонного положення НАТО, напад на одного члена розглядається як напад на всіх.
«По суті, йдеться про те, що Сполучені Штати йдуть на війну з НАТО, Сполучені Штати йдуть на війну з Європою», — сказав Мерфі, стверджуючи, що будь-яка спроба захопити Гренландію силою зобов’язала б інші країни НАТО відповісти.
Мерфі заявив, що наслідки не можна недооцінювати, застерігаючи, що такий сценарій теоретично може втягнути США у «гарячу» війну з європейськими союзниками, включно з Францією.
Він запитав, хто в Сполучених Штатах підтримає конфлікт з Європою через Гренландію, назвавши надзвичайним сам факт того, що це питання взагалі доводиться обговорювати.
Власність проти союзів
Коментарі Трампа спираються на ширший аргумент про те, що союзи та угоди про доступ за своєю суттю є ненадійними.
Він неодноразово заявляв, що держави не можуть покладатися на обмежені в часі договори чи оренду для захисту своїх інтересів, і що власність є єдиною стійкою формою оборони.
Такий підхід безпосередньо кидає виклик системі безпеки після Другої світової війни, яка спиралася на спільні оборонні зобов’язання, передове розгортання сил і координацію в межах альянсів, а не на завоювання територій.
Трамп заявляв, що підтримує НАТО і приписував собі заслугу в посиленні альянсу, але його наполягання на тому, що США повинні безпосередньо контролювати Гренландію, суперечить цим твердженням, особливо з огляду на статус Данії як союзника за договором.
Китай і Росія як неминучі загрози
Трамп виправдовує свою позицію твердженням, що експансія Китаю та Росії в Арктиці є неминучою, якщо США не втрутяться.
Він посилався на присутність іноземних військово-морських суден поблизу Гренландії й заявляв, що Вашингтон не потерпить перетворення будь-якої з цих країн на «сусіда» через Арктику.
Наголошуючи, що підтримує особисто добрі стосунки з лідерами в Пекіні та Москві, Трамп сказав, що геополітичні реалії не залишають США іншого вибору, окрім як діяти рішуче щодо Гренландії.
Мерфі відкинув таке бачення, стверджуючи, що Трамп розглядає геополітику крізь транзакційну, «нерухомісну» призму, а не через управління альянсами чи дипломатію.
Він заявив, що ідея про те, що США мають володіти територією, щоб її захищати, ігнорує десятиліття стримування на основі союзів, яке запобігало конфліктам між членами НАТО.
Зміна доктрини з глобальними наслідками
Це протистояння підкреслює глибший розкол щодо того, як США мають проєктувати силу в епоху оновленого суперництва великих держав.
Заяви Трампа натякають на доктрину безпеки, зосереджену на постійному контролі, а не на партнерстві, тоді як критики попереджають, що такий підхід загрожує дестабілізувати саме ті союзи, на які США спираються, щоб протистояти Китаю та Росії.
Трамп не окреслив юридичний чи дипломатичний шлях для набуття Гренландії, ані не пояснив, як такий крок узгоджувався б із міжнародним правом чи самоврядуванням Данії та Гренландії.
Однак зрозуміло, що його заяви перевели дискусію з площини гіпотетичного інтересу в площину відкритого протистояння, змушуючи законодавців і союзників замислитися над наслідками того, що президент США відкрито ставить під сумнів те, чи залишаються союзи, а не право власності, основою американської безпеки.
Read Next: Trump's $200B Stealth Stimulus: The Mortgage Plan That's Actually A Crypto Catalyst In Disguise