OpenAI стверджує, що нерелізована модель розв’язала одну з семи задач тисячоліття всього за 88 годин. Після цього низка провідних математиків звинуватила компанію в тому, що вона фактично привласнила собі результати ще не опублікованої наукової роботи.
Основне:
- За словами OpenAI, близько 10 000 спеціалізованих ІІ-агентів побудували доведення, яке показує, що рівняння руху рідини можуть «зламатися» за скінченний час.
- Професор NYU наполягає, що компанія взялася за задачу лише після того, як дізналася про його неопубліковані результати.
- Інститут математики Клея офіційно не визнав це доведення, і задача все ще вважається відкритою.
Як OpenAI «розв’язала» Нав’є—Стокса
Компанія оприлюднила свій результат 8 вересня, заявивши, що внутрішня система, яку публічно ще не представлено, показала: рівняння Нав’є—Стокса, які описують динаміку рідин, можуть втратити коректність за скінченний час.
Близько 10 000 автономних агентів паралельно опрацьовували задачу й через 88 годин дійшли до повного аргументу. Підсумковий препринт розрісся більш ніж до 160 сторінок.
Цей проєкт стартував 1 вересня — після того, як до OpenAI дійшли чутки, що одразу дві задачі тисячоліття могли бути розв’язані іншими дослідниками. Модель GPT-6 Astra ще 17 годин формалізувала доведення в Lean — формальній мові, що перевіряє кожен логічний крок. Керівництво OpenAI оцінює вартість такого запуску в мільйони доларів.
Також читайте: КРАХ LAPTOP 99%, Гантер Байден відкидає звинувачення в шахрайстві й покладає вину на ботів
Трістан Бакмастер оскаржує авторство
Професор математики Нью-Йоркського університету Трістан Бакмастер заявив, що OpenAI активізувалася над задачею лише після того, як до компанії просочилася інформація про його ще неопубліковані результати. Упродовж майже року він працював разом з Левентом Альпьодже, математиком зі суперницької лабораторії Anthropic.
Обидва дослідники активно користувалися помічником OpenAI Codex під час розробки власних доведень. За політикою компанії, такі сесії можуть потрапляти в тренувальні датасети, якщо користувачі спеціально не відмовилися від цього.
Бакмастер і Альпьодже обрали дуже вузький, нетиповий для спільноти підхід до задачі, що, на думку Бакмастера, робить збіг у часі з проривом OpenAI підозрілим. За його словами, математик OpenAI Себастьєн Бюбек нібито запропонував компроміс, який фактично позбавляв Альпьодже значної частини авторства, а потім запитав, чому той хоче «зруйнувати собі кар’єру».
В OpenAI усе це спростовують. Компанія наполягає, що ні її дослідники, ні ІІ-агенти не мали доступу до матеріалів пари до публікації, і стверджує, що в проєкті не використовувалися конкретні дані користувачів. Водночас OpenAI визнає, що знеособлені дані з продуктів могли загалом вплинути на якість моделей, але наголошує: структура й ідеї двох доведень суттєво відрізняються.
Інститут Клея поки не ставить крапку
Володар медалі Філдса, професор UCLA Теренс Тао, високо оцінив результати Бакмастера й Альпьодже, водночас застерігши: гонка за ІІ-проривами в математиці може перетворити дисципліну на «нормативну гру», де рахують не ідеї, а кількість розв’язаних задач.
Професор математики Лондонського університету королеви Марії Абгішек Саха назвав всю історію прикладом конфліктів, яких математики зазвичай намагаються уникати.
Очільник Clay Mathematics Institute Мартін Брідсон охарактеризував заяву OpenAI як «захопливу», але наголосив, що повна експертна перевірка потребуватиме часу. У переліку Інституту задача Нав’є—Стокса офіційно все ще значиться нерозв’язаною.
Інститут Клея сформував список із семи задач тисячоліття ще у 2000 році, призначивши по $1 млн за кожну. Відтоді була повністю розв’язана лише гіпотеза Пуанкаре — у 2003 році її довів Григорій Перельман, який зрештою відмовився як від премії Інституту, так і від медалі Філдса.
Читайте далі: Apple оцінила свій перший складаний iPhone Duo в $1 999 — і Samsung є про що хвилюватися
