У Південній Кореї понад 16 мільйонів власників криптовалютних рахунків — це приблизно третина всього населення країни — які разом тримають понад 102 трильйони вона (70 мільярдів доларів) у цифрових активах.
Але при цьому не існує жодного легального способу для них торгувати, здійснювати розрахунки чи перекази за допомогою стейблкоїна, номінованого в національній валюті.
Ця прогалина — між одним із найактивніших роздрібних крипторинків у світі та повною відсутністю регульованого токена, прив’язаного до вона, — перетворилася на головне спірне питання в азійських цифрових фінансах. Гонка за її заповненням уже залучила національні технологічні конгломерати, чотири найбільші банківські групи країни, двох найбільших емітентів стейблкоїнів у світі та блокчейн-платформу, створену внаслідок злиття двох інтернет-гігантів Південної Кореї.
Ставки виходять далеко за межі просто нового токена в лістингу. Південнокорейські інвестори перевели понад 110 мільярдів доларів у криптовалюті на закордонні біржі тільки у 2025 році, що було зумовлено жорсткими внутрішніми правилами торгівлі та домінуванням стейблкоїнів у доларах США, таких як Tether (USDT) і Circle (USDC).
Валютний контроль, який раніше ізолював ринок вона, натомість створив феномен «кимчі-премії» — сталу різницю в цінах між корейськими та глобальними біржами, що періодично зростає понад 10% — і спрямовує арбітражний прибуток іноземним трейдерам. Регульований стейблкоїн у корейській валюті (KRW) теоретично міг би поглибити ліквідність у вона, зменшити залежність від доларових токенів і надати регуляторам інструмент для моніторингу руху капіталу, який зараз вони не бачать. Але це працюватиме лише за умови, що конфліктні регулятори Південної Кореї домовляться про відповідну нормативну модель.
Довгоочікуваний Закон про базові цифрові активи (Digital Asset Basic Act, DABA), який уперше було подано до Національних зборів у червні 2025 року, мав дати відповіді на ці питання. Натомість він перетворився на епіцентр загострення суперечки між Банком Кореї (BOK) та Комісією з фінансових послуг (FSC) щодо того, хто саме має право випускати стейблкоїни, прив’язані до вона, — виключно банки чи також фінтех-компанії та технологічні конгломерати.
Цей конфлікт затримував ухвалення закону неодноразово, і повна імплементація тепер навряд чи відбудеться до 2027 року. Тим часом усі великі гравці корейського фінансового ринку вже почали розбудову інфраструктури для стейблкоїнів, розраховуючи, що коли регуляторне вікно нарешті відчиниться, перші учасники завоюють ринок, якому немає повних аналогів у світі.
Чому ринок Південної Кореї не схожий на інші
Щоб зрозуміти, чому стейблкоїн у вона має таке значення, варто врахувати, наскільки незвичайним є крипторинок Південної Кореї у світових масштабах. Станом на початок 2025 року дані, подані до Національних зборів, показали, що понад 16,2 мільйона унікальних користувачів мають рахунки на п’яти провідних біржах країни — Upbit, Bithumb, Coinone, Korbit і Gopax.
В іншому опитуванні, проведеному Фондом фінансових споживачів Кореї (Korea Financial Consumer Foundation) і оприлюдненому виданням The Herald Business на початку 2025 року, з’ясувалося, що 50% дорослого населення Південної Кореї мали досвід прямих інвестицій у криптоактиви, що робить цифрові токени другим за популярністю інвестиційним інструментом після акцій.
Це не ринок, де домінують інституційні інвестори чи високопрофесійні трейдери. Криптоекономіка Південної Кореї майже повністю орієнтована на роздрібного інвестора: фізичні особи забезпечують переважну більшість щоденних обсягів торгів на вітчизняних біржах. Лише Upbit контролює понад 80% внутрішньої торговельної активності та регулярно входить до топ-5 бірж світу за обсягами.
У першому кварталі 2024 року глобальний обсяг торгів у корейській валюті перевищив обсяги в доларах США — чого жодна інша фіатна валюта, окрім долара, не досягала на стабільній основі.
Водночас 98% південнокорейців уже користуються цифровими платіжними сервісами у повсякденному житті — через платформи Kakao Pay, Naver Pay та Toss. Інфраструктура безготівкових розрахунків фактично універсальна. Чого досі бракує, так це «мосту» між цією екосистемою цифрових платежів і ончейн-економікою, де відбуваються криптотрейдинг, децентралізовані фінанси та транскордонні розрахунки.
Читайте також: Nvidia's NemoClaw AI Platform Triggers A 40% Rally In Bittensor - Is the AI Crypto Cycle Back?
Кимчі-премія та доларова проблема
Відсутність стейблкоїна, номінованого в вона, — це не просто прогалина в продуктовій лінійці. Вона створює реальні структурні викривлення в тому, як південнокорейські інвестори взаємодіють із глобальними крипторинками. Найпомітніший із них — кимчі-премія, тобто різниця в цінах на криптоактиви між корейськими біржами та міжнародними платформами на кшталт Binance і Coinbase.
Премія існує через те, що валютний контроль Південної Кореї, який регулюється Законом про валютні операції (Foreign Exchange Transactions Act), обмежує ефективне переміщення фіатних коштів через кордон.
Коли внутрішній попит різко зростає — як це сталося в лютому 2025 року, коли Bitcoin (BTC) торгувався з премією 12% на корейських біржах — арбітражери не можуть швидко вивести вона за кордон, щоб вирівняти ціни. Результатом є стійкий та експлуатований розрив, що приносить вигоду іноземним трейдерам із доступом до доларової ліквідності та карає місцевих інвесторів вищими ефективними цінами купівлі.
Стейблкоїни, забезпечені доларом, лише посилили цю динаміку. USDT і USDC зараз формують величезні й зростаючі обсяги торгів на корейських біржах: за даними BOK, у першому кварталі 2025 року обсяг торгів стейблкоїнами сягнув 56,95 трильйона вона — утричі більше, ніж 17,06 трильйона вона в третьому кварталі 2024 року.
Корейські трейдери, які хочуть отримати доступ до протоколів децентралізованих фінансів, транскордонних переказів або продуктів офшорних бірж, спершу повинні конвертувати вона в долари, потім придбати доларовий стейблкоїн, несучи валютний ризик і приховані комісії на кожному етапі.
Президент Лі Чже Мен (Lee Jae-myung), який обійняв посаду після виборів у червні 2025 року, зробив цю залежність від долара одним із ключових політичних питань. Його адміністрація призупинила пілотний проєкт цифрової валюти центрального банку (CBDC) BOK у червні 2025 року та переорієнтувалася на приватно емітовані стейблкоїни, забезпечені вона, як пріоритетний шлях інтеграції цифрової валюти.
Логіка проста: якщо корейський капітал у будь-якому разі йде в цифрові активи, Сеул волів би, щоб ці потоки були номіновані у вона та перебували під внутрішнім наглядом, а не проходили через доларові токени, контрольовані іноземними емітентами.
Регуляторне протистояння
Законодавчим інструментом для реалізації цих планів має стати Закон про базові цифрові активи, але сам він перетворився на приклад регуляторного глухого кута. Три окремі законопроєкти щодо регулювання стейблкоїнів наразі перебувають на розгляді у Національних зборах: власне DABA, поданий депутатом Бьон Деок Міном (Byung-deok Min) у червні 2025 року; Закон про активи зі стабілізованою вартістю (Value-Stabilised Assets Act); а також Закон про інновації в платежах через стабільні цифрові активи (Act on Payment Innovation through Stable Digital Assets), поданий депутаткою Кім Ин Хє (Eun-hye Kim) у липні 2025 року.
Основний конфлікт розгортається не між цими законопроєктами, а між двома відомствами, які мали б їх реалізовувати. BOK наполягав, що право випускати стейблкоїни, прив’язані до вона, повинні мати тільки консорціуми, де вітчизняні банки володіють щонайменше 51% капіталу.
Центральний банк пояснює це питанням монетарного суверенітету: стейблкоїни, які набудуть широкого обігу, можуть фактично виконувати функції грошей, і допуск небанківських емітентів, на думку BOK, послабить контроль над грошово-кредитною політикою. Голова BOK Рі Чан Йон (Chang-yong Rhee) застерігав, що стейблкоїни у вона можуть обходити валютне регулювання та посилювати волатильність.
FSC дотримується протилежної позиції. Вона посилається на регулювання MiCA в Європейському Союзі, де 14 із 15 ліцензованих емітентів стейблкоїнів є установами електронних грошей, а не банками, а також на проєкти єнових стейблкоїнів у Японії, які ведуться фінтехами, як на доказ того, що жорстка вимога «тільки банки» пригнічує конкуренцію, не підвищуючи стабільності.
Правляча Демократична партія Кореї (DPK) загалом підтримує FSC. Депутат Ан До Голь (Ahn Do-geol) заявив, що більшість залучених експертів ставили під сумнів, чи зможе пропозиція Банку Кореї (BOK) забезпечити інновації або створити потужні мережеві ефекти, додавши, що питання стабільності можна вирішити за допомогою регуляторних та технологічних заходів.
FSC пропустила урядовий дедлайн грудня 2025 року щодо подання консолідованого законопроєкту, визнавши, що їй потрібно більше часу для координації з іншими відомствами.
Правляча партія зобов’язалася опублікувати законодавство на початку 2026 року, але Міжнародна торгова адміністрація Міністерства торгівлі США оцінює, що після ухвалення закону знадобиться щонайменше два роки на розробку підзаконних актів, тож повна імплементація очікується приблизно у 2027 році.
Уже зараз зрозуміло з усіх трьох законопроєктів, що емітенти стейблкоїнів зіткнуться зі значними вимогами незалежно від їхньої структури. Запропоновані рамки вимагають 100% резервного забезпечення у банківських депозитах або державних цінних паперах, відокремлення коштів клієнтів, заборону виплати відсотків власникам стейблкоїнів і реєстрацію у FSC. Стейблкоїни іноземної емісії повинні будуть створити локальну філію або дочірню компанію в Південній Кореї та отримати внутрішню ліцензію для роботи як платіжні інструменти, хоча їх, як і раніше, можна буде торгувати на біржах у форматі брокерських угод.
Мегаугода Naver-Upbit
Поки регулятори дискутують, корпоративний ландшафт Південної Кореї вже почав реорганізовуватися навколо стейблкоїн-амбіцій. Найбільш визначальним кроком став листопад 2025 року, коли Naver Corp. оголосила про придбання Dunamu Inc., оператора біржі Upbit, у межах угоди з обміном акцій вартістю приблизно 10,3 млрд доларів.
Згідно з умовами, розкритими у регуляторній звітності, фінтех-дочірня компанія Naver Financial Corp. випустить 2,54 нові акції за кожну акцію Dunamu, у результаті чого Dunamu стане її стовідсотковою дочірньою компанією.
Об’єднана структура обслуговуватиме понад 34 млн користувачів платіжних сервісів через Naver Pay і приблизно 8 млн активних трейдерів криптовалют через Upbit, генеруючи близько 1 трлн вон (714 млн доларів) річного операційного прибутку — на рівні великих корейських банків.
Генеральна директорка Naver Су Йон Чхой (Soo Yeon Choi) охарактеризувала угоду як таку, що відбувається в критичній точці зламу, коли масове впровадження блокчейну збігається зі зростанням агентивного штучного інтелекту. Голова Dunamu Сон Чі-хьон (Song Chi-hyung) заявив, що три компанії мають намір спроєктувати фінансову інфраструктуру наступного покоління, поєднуючи ШІ та блокчейн. Обидві структури оголосили про плани інвестувати 10 трлн вон протягом п’яти років у розширення екосистеми блокчейн-, Web3- та AI-технологій у Кореї.
Ринкові аналітики були конкретнішими щодо безпосередньої стратегічної логіки. Злиття дає Naver Financial прямий шлях до емісії стейблкоїна: біржова інфраструктура Upbit у поєднанні з платіжними рейлами Naver Pay створює мережу розповсюдження, необхідну, щоб стейблкоїн, прив’язаний до вона, досяг значущого рівня використання.
Затвердження угоди акціонерами заплановане на травень 2026 року, а закриття транзакції очікується наприкінці червня 2026 року.
Також читайте: Buterin Says Running An Ethereum Node Is Too Hard - And That Needs to Change
Паралельний хід Kakao
Kakao Corp., домінуючий інтернет-конгломерат Південної Кореї та оператор месенджера KakaoTalk, яким користуються понад 49 млн активних користувачів щомісяця, будує власну стейблкоїн-інфраструктуру іншим шляхом. Банківська «дочка» групи, KakaoBank, просунула свою стейблкоїн-ініціативу до стадії розробки наприкінці 2025 року, за повідомленнями, створюючи системи смартконтрактного FX-клірингу та бекенд-інструменти для управління цифровими активами, згідно з сеульським фінансовим виданням Newspim.
Технічною основою стейблкоїн-амбіцій Kakao є блокчейн Kaia — публічний реєстр, створений у 2024 році внаслідок злиття мережі Klaytn від Kakao та мережі Finschia від LINE. Kakao та її платіжна «дочка» Kakao Pay входять до ради управління Kaia.
У серпні 2025 року Kaia DLT Foundation подала чотири заявки на торговельні марки до Корейського відомства інтелектуальної власності — «KRWGlobal», «KRWGL», «KRWKaia» та «KaKRW» — усі вони орієнтовані на стейблкоїн, прив’язаний до вона. Окремо KakaoPay подала шість додаткових заявок на авторські права для тікерів, що поєднують Kakao або KakaoPay з KRW.
Голова Kaia DLT Foundation Сангмін Со (Sangmin Seo) сказав Decrypt, що обговорення навколо стейблкоїнів зараз «надзвичайно чутливі» і що контрагенти вимагають суворої конфіденційності.
Він лише підтвердив, що Kaia веде переговори з кількома командами в Кореї щодо proof-of-concept стейблкоїна, прив’язаного до KRW. Окремо Со заявив у вересні 2025 року, що Kaia прагне стати блокчейн-платформою за замовчуванням для будь-якої сторони, яка рухатиметься вперед із корейським стейблкоїном, прив’язаним до вона.
Kaia та LINE NEXT також оголосили про «Project Unify» — супердодаток на базі стейблкоїнів, покликаний підтримувати стейблкоїни, прив’язані до кількох азійських валют, включно з воной, доларом, єною, тайським батом та іншими. Бета-запуск був запланований на кінець 2025 року.
Конкурентна логіка очевидна: охоплення екосистеми Kakao — месенджинг, платежі, банкінг, таксі та комерція — дає їй перевагу в дистрибуції, з якою суто фінансові установи не можуть зрівнятися. Як зазначив один з аналітиків у коментарі для Decrypt, сказавши: «На відміну від інших банків, Kakao володіє найбільшим у країні чат-додатком і великим платіжним сервісом. Вони можуть розмістити стейблкоїни саме там, де люди вже проводять свій час».
Іноземні емітенти на підході
Circle та Tether Holdings не стали чекати на законодавчу визначеність, аби почати позиціонуватися у Південній Кореї. У серпні 2025 року керівники обох компаній зустрілися з CEO чотирьох найбільших фінансових груп Південної Кореї — Shinhan Financial Group, Hana Financial Group, KB Financial Group та Woori Bank — щоб обговорити потенційні партнерства щодо дистрибуції стейблкоїнів, прив’язаних до долара, та емісії токена, забезпеченого воном.
Президент Circle Гіт Тарбер (Heath Tarbert) зустрівся з головою BOK Лі Чхан-йоном, головами Shinhan і Hana, а також з керівниками криптобірж, включно з Upbit. У коментарі місцевій пресі він заявив, що корейці повинні мати доступ до стейблкоїнів, номінованих у їхній власній валюті, і що немає причин не просувати стейблкоїн, номінований у KRW, за умови належного регулювання.
Hana Bank підписав меморандуми про взаєморозуміння з Circle та Dunamu для вивчення інфраструктури транскордонних грошових переказів. Спекуляції щодо того, що Circle уклала угоду, пов’язану зі стейблкоїнами, з Hana Bank, офіційно не підтверджені.
Обидві компанії також подали заявки на торговельні марки в Південній Кореї. Circle і Tether зареєстрували такі позначення, як USDC, EURC, KRWT і WON TETHER, у корейських органах інтелектуальної власності. Ці заявки не гарантують негайного запуску продуктів, але формують юридичні позиції, необхідні для виходу на ринок після стабілізації регулювання. Відповідно до запропонованої рамки DABA, іноземні емітенти повинні будуть створити корейську «дочку» та отримати ліцензію FSC, щоб пропонувати стейблкоїни як платіжні інструменти.
Перевага іноземних емітентів — наявний масштаб і довіра. USDT і USDC разом становлять переважну більшість глобального обсягу операцій зі стейблкоїнами, а їхні сформовані пули ліквідності роблять їх токенами за замовчуванням для транскордонних розрахунків і доступу до DeFi. Ризик для корейських регуляторів полягає в тому, що надмірно жорсткі вимоги до локалізації можуть лише ще більше закріпити домінування доларових стейблкоїнів, уповільнивши запуск альтернатив у KRW.
Також читайте: Bitcoin Whale Wallets Resume Buying At $71K As ETFs Log First 2026 Inflow Streak
Перші рушії: KRW1 і KRWIN
Поки законодавча дискусія триває, приватний сектор уже запустив перші пілотні стейблкоїни, прив’язані до південнокорейської вона. У вересні 2025 року кастодіан цифрових активів BDACSlaunched KRW1 у блокчейні Avalanche у партнерстві з Woori Bank. Кожен токен KRW1 повністю забезпечений корейською вона, що зберігається на ескроу-рахунках у Woori Bank, а інтеграція в реальному часі через API забезпечує прозорий доказ резервів.
BDACS confirmed, що компанія завершила повноцінний proof of concept, який підтвердив технічну життєздатність KRW1, однак токен ще не вийшов у публічний обіг.
Компанія trademarked бренд KRW1 ще в грудні 2023 року, вибудовуючи інфраструктуру напередодні формального регулювання. Генеральний директор BDACS Гаррі Рю (Harry Ryoo) назвав токен «базовим активом для цифрової економіки», хоча він і досі перебуває в пілотному статусі, очікуючи на регуляторне схвалення.
Раніший пілот, KRWIN, було launched у серпні 2025 року розважальною платформою fanC та софтверною компанією Initech. На відміну від KRW1, KRWIN був обмежений внутрішнім тестуванням і був створений для підтвердження базової передаваності, а не для використання як платіжний інструмент.
Корейські банки також проводять власні експерименти. KB Financial та Shinhan Bank conducting пілоти зі стейблкоїн-розрахунків, прив’язані до тепер уже призупиненого проєкту CBDC Банку Кореї (BOK). Woori Bank через партнерство з BDACS тестує розрахунки між бізнесами (B2B) та розрахунки за токенізованими цінними паперами з використанням токенів, забезпечених вонами. Ці пілоти демонструють технічну готовність, але не можуть масштабуватися без законодавчого дозволу.
Що насправді змінить стейблкоїн, прив’язаний до вона (KRW)
Для 98% південнокорейців, які вже щоденно користуються цифровими платежами, практичний ефект від стейблкоїна, прив’язаного до вона, залежить від того, які саме сценарії використання він відкриє понад те, що вже забезпечує наявна інфраструктура. Це зовсім не тривіальне питання, і скептики висловлюються про цю проблему максимально прямо.
Мін Джон (Min Jung), старший аналітик у кількісній трейдинговій фірмі Presto, noted, що головна проблема KRW-стейблкоїнів — це «відсутність чітких, переконливих сценаріїв використання порівняно зі стейблкоїнами, прив’язаними до долара». Існуюча платіжна інфраструктура Південної Кореї — Kakao Pay, Naver Pay, Toss — уже забезпечує майже миттєві розрахунки для внутрішніх транзакцій. Стейблкоїн, прив’язаний до вона, не зробить купівлю кави швидшою чи простішою, ніж дотик смартфона.
Джінсоль Бок (Jinsol Bok), керівник досліджень у блокчейн-дослідницькій фірмі Four Pillars, пішов далі, cautioning, що KRW-стейблкоїни «фактично з великою ймовірністю прискорять відтік капіталу». Логіка така: полегшуючи переміщення вартості, номінованої у вона, в ончейн-просторі, KRW-стейблкоїн може стати безтертєвим «оф-рампом» для капіталу, який наразі стикається з громіздкими валютно-обмінними процедурами.
Для країн поза межами США, стверджує Бок, зняття валютних обмежень через рейки стейблкоїнів, як правило, пришвидшує, а не стримує відтік внутрішнього капіталу.
Аргументи на користь KRW-стейблкоїна є сильнішими в тих сферах, де поточна інфраструктура не справляється. Міжнародні грошові перекази з Південної Кореї зараз передбачають значні комісії та багатоденні затримки розрахунків через кореспондентські банківські мережі.
Стейблкоїн, прив’язаний до вона та розрахований у публічному блокчейні, може майже до нуля скоротити і вартість, і час. Для внутрішніх карткових платежів зазвичай існує затримка в один-два дні між моментом оплати в торговця та остаточним зарахуванням у банку; розрахунки на базі стейблкоїнів можуть відбуватися в режимі реального часу, зменшуючи потребу бізнесів у оборотному капіталі.
Релевантним є й аргумент інтероперабельності. Поточна екосистема цифрових платежів Південної Кореї фрагментована між кількома закритими платформами. Стейблкоїн, прив’язаний до вона і запущений у публічному блокчейні на кшталт Kaia чи Avalanche, може виконувати роль спільного розрахункового шару між різними застосунками, забезпечуючи переказ вартості між нині ізольованими системами. Для децентралізованих фінансів (DeFi) KRW-стейблкоїн дозволив би корейським користувачам взаємодіяти з ончейн-протоколами кредитування, запозичення та дохідності без попередньої конвертації в долари — усуваючи крок, який додає і вартість, і валютний ризик.
Ризики, про які ніхто не хоче говорити
Найважливіший ризик, пов’язаний із KRW-стейблкоїном, суперечить інтересам усіх залучених сторін: можливість того, що навіть добре спроєктований токен, прив’язаний до вона, просто не зможе залучити помітного попиту.
Доларові стейблкоїни домінують на глобальних крипторинках не випадково. Вони пропонують універсальну ліквідність, широке біржове покриття та слугують де-факто розрахунковою одиницею для DeFi-протоколів, транскордонних розрахунків і інституційної торгівлі. KRW-стейблкоїн, навпаки, був би корисним насамперед у межах внутрішнього корейського ринку та для корейської діаспори. Його транскордонна корисність була б обмеженою, якщо тільки кілька азійських країн одночасно не створять взаємно сумісні рамки для стейблкоїнів, — саме це намагається протестувати Project Unify від Kaia, але поки що це лише гіпотеза.
Є також пам’ять про Terra та Luna — алгоритмічно стабілізовані токени, створені південнокорейським підприємцем До Квоном (Do Kwon), крах яких у 2022 році знищив близько 40 мільярдів доларів вартості та особливо сильно вдарив по корейських роздрібних інвесторах.
Хоча повністю забезпечений резервами KRW-стейблкоїн був би структурно відмінний від алгоритмічного механізму Terra, політична й психологічна тінь тієї кризи зробила корейських регуляторів особливо обережними, а корейських споживачів — потенційно скептичними щодо будь-якого нового стейблкоїн-продукту з «домашньою» етикеткою.
BOK flagged ризики втрати прив’язки, сценарії стрімкого викупу та можливість того, що широко прийнятий стейблкоїн, номінований у вона, може відтягнути депозити від банківської системи — занепокоєння, яке поділяють і центральні банки в інших юрисдикціях, що розглядають регулювання стейблкоїнів.
Професор фінансів Джевон Чой (Jaewon Choi) з Сеульського національного університету supported обережність BOK, посилаючись на випадки втрати прив’язки, зафіксовані в глобальних USD-стейблкоїнах.
Що буде далі
Подальша траєкторія амбіцій Південної Кореї щодо KRW-стейблкоїнів тепер залежить від трьох змінних, які залишаються невирішеними. Перша — законодавча: чи зможе Національна асамблея ухвалити консолідований Базовий закон про цифрові активи у 2026 році та чи дозволить цей закон небанківським структурам випускати стейблкоїни.
Якщо візьме гору вимога BOK щодо 51% володіння з боку банків, найбільш ймовірними початковими емітентами стануть банківські консорціуми, причому Woori Bank (через BDACS) і Shinhan уже найбільше просунулися в пілотних проєктах. Якщо ж з’явиться більш відкрита рамка, Kakao та комбінація Naver–Dunamu матимуть переважні можливості дистрибуції.
Друга змінна — конкурентна. Придбання Naver Financial компанії Dunamu, яке очікує на схвалення Комісії з чесної торгівлі та акціонерів у травні 2026 року, approval, створить фінтех-платформу, що матиме і платіжні рейки, і біржову інфраструктуру для масштабного розповсюдження стейблкоїна, прив’язаного до вона.
Паралельна технічна розробка з боку KakaoBank та подані торговельні марки Kaia свідчать про подібні амбіції. Питання в тому, чи зможе ринок підтримувати кілька конкуруючих стейблкоїнів, номінованих у вона, чи ж мережеві ефекти зосередять обсяги навколо одного домінантного токена — як це сталося з USDT у глобальному масштабі.
Третя змінна — геополітична. Стаблкоїн-ініціативи Південної Кореї розгортаються паралельно зі схожими процесами в Японії, де вже operating стейблкоїни, прив’язані до єни, у межах рамок, очолюваних фінтех-компаніями, а також у США, де GENIUS Act формує власну регуляторну архітектуру для стейблкоїнів. Якщо регуляторні затримки в Кореї затягнуться надто далеко за 2027 рік, вікно можливостей для стейблкоїна, прив’язаного до вона, щоб закріпитися як вагомий регіональний інструмент розрахунків, може звузитися, оскільки доларові та єнові альтернативи отримають перевагу «першого руху» в Азії.
Не викликає сумніву лише масштаб базового ринку. У Південної Кореї — одна з найбільших у світі часток власників криптовалютних рахунків на душу населення. Населення країни продемонструвало надзвичайну готовність до впровадження цифрових фінансових інструментів — від мобільних платежів до біржових криптовалютних продуктів. 110 мільярдів доларів капіталу, що в 2025 році потекли на закордонні біржі, не є свідченням відсутності інтересу — це свідчення попиту, який внутрішня інфраструктура поки що не змогла задовольнити.
Чи стане KRW-стейблкоїн інструментом, який поверне цей капітал назад у країну, чи лише відкриє ефективніший канал для його відтоку, залежить від рішень, на які південнокорейські регулятори досі не наважилися.
Read next: Brazil's Crypto Industry Unites Against Proposed Stablecoin Tax, Threatens Lawsuit