Японія готує блокчейн-інфраструктуру для майже миттєвих розрахунків за акціями та державними облігаціями, націлюючись на ринок суверенного боргу обсягом близько 1 166,7 трлн єн.
Основні моменти:
- Запропонована в Японії система може замінити T+2 для акцій і T+1 для японських держоблігацій на майже реальний час обробки угод.
- Регулятори та фінансові установи планують створити робочу групу влітку 2026 року, а план розробки очікується на початок 2027-го.
- У разі схвалення нова інфраструктура може запрацювати вже на початку 2030-х років.
План Японії щодо блокчейну
Nikkei повідомило, що Агентство фінансових послуг, Міністерство фінансів, Банк Японії та низка фінансових інститутів створять спільну групу для розробки блокчейн-системи та розподілу зон відповідальності. У межах ініціативи також очікується формування дорожньої карти впровадження.
Нині розрахунки за біржовими угодами в Японії здійснюються через два дні після укладення, тоді як операції з японськими державними облігаціями (JGB) закриваються наступного дня. Перехід до обробки в режимі, наближеному до реального часу, дасть інвесторам змогу майже миттєво повторно використовувати вивільнені кошти від продажу активів. За даними Міністерства фінансів, обсяг непогашених JGB і казначейських векселів становить 1 166,7 трлн єн, що приблизно відповідає $7 трлн за поточним курсом.
Пропозиція спирається на результати попередніх інституційних тестів. Mizuho Financial Group, Nomura Holdings, Japan Securities Clearing Corporation та Digital Asset Holdings 20 квітня 2026 року запустили пілотний проєкт щодо використання JGB як застави на мережі Canton. Проєкт у форматі proof of concept перевіряє можливість цілодобових переказів, водночас зберігаючи чинний юридичний статус JGB у межах японського законодавства про цінні папери.
Також читайте: Можливе рекордне IPO Anthropic: до $100 млрд під пітч ринку ШІ на $30 трлн
Ставки на ринку JGB
Дискусія щодо нової інфраструктури відбувається на тлі вартості запозичень у Японії, що тримається поблизу максимумів за кілька десятиліть. Дохідність 10-річних JGB становить близько 2,9%, 30-річні папери торгуються вище 4%, а ринок закладає приблизно 80% імовірності підвищення ставки Банком Японії у вересні.
Прискорення розрахунків безпосередньо не змінить показники інфляції, відсоткові ставки чи курс єни, однак здатне скоротити обсяги капіталу, що «застрягає» між угодою і фінальним розрахунком. Це стає особливо важливим у середовищі вищих ставок, коли затриманий доступ до готівки означає зростання втраченої дохідності.
Японія паралельно рухається й в інших напрямах блокчейн-інфраструктури. SBI Holdings разом із Solana Foundation розробляють on-chain фінансові сервіси на базі стейблкоїнів, прив’язаних до єни, тоді як Банк Японії окремо досліджує можливість блокчейн-розрахунків за операціями з резервами центрального банку.
Японія вже неодноразово скорочувала розрахункові цикли: у 2018 році JGB були переведені на T+1, а в 2019-му акції — на T+2. У США розрахунки за акціями перейшли на T+1 у 2024 році. Нова ініціатива йде ще далі, орієнтуючись на майже миттєві розрахунки як за японськими акціями, так і за державним боргом.
Читайте далі: Solana фіксує рекордні 4,2 млрд транзакцій, SOL знову вище $100
