Провал Акта CLARITY у Сенаті у вівторок залишає компанії, що працюють із цифровими активами, у знайомій уже майже десятирічній ролі: будувати інфраструктуру, не знаючи, який саме регулятор зрештою постукає у двері.
Топменеджери з секторів торговельної інфраструктури, токенізації та платежів називають результат голосування радше відкатом, аніж поразкою, і наполягають: найбільший рахунок виставлять не криптостартапам, а банкам та установам, які досі не заходять на ринок, поки не побачать чітких правил гри.
О 14:15 за східним часом Сенат провів голосування щодо припинення дебатів по Digital Asset Market Clarity Act — це процедурний крок, необхідний, щоб перейти безпосередньо до розгляду законопроєкту. Для успіху потрібно було 60 голосів — стільки ініціатива не набрала. Лідер більшості Джон Тун подав клопотання про клоутюр ще 8 серпня, даючи обом таборам п’ять тижнів, аби зібрати потрібні голоси.
Арифметика від початку була безжальною. Республіканці контролюють 53 місця, тож навіть за повної партійної дисципліни довелося б переконати щонайменше сім демократів або незалежних — і такої впевненості ніколи не було. Сенатор Джон Корнін до останніх днів утримувався від визначеності, а сенаторка Сюзан Коллінз була серед тих, хто озвучував тривоги регіональних та ком’юніті-банків.
Законопроєкт мав поставити крапку в питанні, яке індустрія ставить найдовше. CFTC отримала б повноваження регулювати спотову торгівлю токенами, що класифікуються як цифрові товари, тоді як SEC зберегла б юрисдикцію над токенами, що залишаються інвестиційними контрактами. Додатково документ визначав би вимоги до реєстрації, стандарти для бірж і брокерів, правила для децентралізованих фінансів та норми етики для посадовців.
Формально результат вівторка нічого не скасовує: Палата представників ухвалила свою версію ще у 2025 році, і цей текст залишається чинним. Але провал ставить на паузу процес у Сенаті саме тоді, коли часовий коридор майже зачинений. Палата ще раніше скасувала голосування у тижні, що починаються 21 і 28 вересня, і очікується, що конгресмени поїдуть з Вашингтона після 17 вересня. Це лишає близько чотирьох повноцінних пленарних днів до того, як увага остаточно переключиться на проміжні вибори. Ринки прогнозів уже знизили ймовірність того, що закон стане реальністю цього року, до приблизно 18% проти близько 90% у лютому.
Ринки сприйняли новину нервово. Bitcoin (BTC) вночі підходив майже до позначки $79 530, але згодом просів до близько $77 400, що означає втрату приблизно 3%, і продовжив повільне зниження після голосування.
Крок назад, але не вирок
Реакція галузі дуже швидко зійшлася на одному слові.
Володимир Тіхоміров, засновник Theorem і співзасновник Algebra, називає рішення не просувати законопроєкт далі відкатом, особливо з огляду на те, як мало часу залишається в календарі. Водночас він не вважає це вироком для ринку, наголошуючи, що ціни й надалі значно чутливіші до процентних ставок, ліквідності долара та макроекономічного фону, ніж до будь-якого окремого голосування у Вашингтоні.
Бернардо Брітес, співзасновник і генеральний директор Trace Finance, формулює ще жорсткіше. «Провал Акта CLARITY — величезний крок назад для нашої індустрії, хоча й не фатальний», — каже він. «Протягом років криптокомпанії працюють у правовій “сірій зоні”, де регулятори фактично встановлюють правила через судові позови, діючи реактивно й караючи інновації замість того, щоб їх спрямовувати. На жаль, цій епосі ще не видно кінця».
Читайте також: Іран продав нафту, китайські компанії взяли крипто, тепер Мін’юст США хоче $61 млн
На його думку, законопроєкт міг дати саме те, чого розробники послідовно вимагали всі ці роки: чітку лінію розмежування між мандатами SEC та CFTC. Без неї цифрові товари й надалі залишаються без визначеного регулятора, правила для стейблкоїнів існують у відриві від прогресу, досягнутого завдяки GENIUS Act, а засновники змушені вгадувати, чи не обернеться залучення капіталу або лістинг токена черговим позовом.
«Для засновників і розробників це означає працювати не за правилами, а надією», — додає він. — «Це також означає, що інституційні обсяги ще довше залишатимуться осторонь, а найбільша хвиля участі традиційних гравців, на яку ринок чекає, відсувається в часі».
Прогалина проявляється на вторинних ринках
Тривоги Тіхомірова стосуються сегмента, який рідко опиняється у центрі політичних дискусій. Йдеться про токенізовані реальні активи, які досі не мають зрозумілої моделі того, що відбувається після емісії.
«Як і раніше, немає жодного регуляторного “чертежу” для того, як ці активи можуть торгуватися, як має формуватися ліквідність і як інвестори мають змогу виходити з позицій», — пояснює він.
Водночас він визнає, що регулятори мають й інші інструменти: SEC, CFTC та інші відомства можуть продовжувати виписувати правила й без участі Конгресу. Ризик, на який він звертає увагу, — це «латаний ковдровий» підхід замість цілісної рамки: токенізація як технологія просувається вперед, а от прозора, сумісна з вимогами закону вторинна інфраструктура для таких інструментів формується значно повільніше.
Аргумент на користь «неідеального, але хоч якогось» закону
Ерік Барб’є, генеральний директор Triple-A, повторює тезу, що супроводжувала законопроєкт на всіх етапах доопрацювання.
«Попри те, що суперечки щодо плюсів і мінусів Акта CLARITY триватимуть і після його провалу на сьогоднішньому голосуванні, я й далі переконаний: неідеальне регулювання краще, ніж повна його відсутність», — зазначає він.
Його аргументація спирається не стільки на вплив законопроєкту на ціни токенів, скільки на те, як на нього реагують корпоративні ризик-комітети. «Регуляторна рамка на кшталт Акта CLARITY може стати каталізатором, який дасть великим американським корпораціям та фінустановам реальну впевненість, що вони нарешті можуть заходити в цифрові активи з відчуттям правової визначеності — замість того щоб навмисне уникати цього ринку».
Барб’є вказує на законодавство щодо стейблкоїнів як на прецедент. «Ми побачили подібний сценарій із ухваленням GENIUS Act: поява чітких запобіжників прискорила впровадження стейблкоїн-платежів великими компаніями та допомогла вибудувати довіру споживачів до цього формату розрахунків».
Він подає ситуацію радше як внутрішньоамериканську проблему, ніж як кризу для галузі загалом. На його думку, прогрес у регулюванні цифрових активів у ЄС, Великій Британії, ОАЕ та Сінгапурі поступово підштовхує світ до більшої гармонізації правил і, зрештою, інституційного прийняття — незалежно від того, що вирішить Конгрес США.
Брітес доходить схожого висновку, але з іншого боку. За його словами, банки все одно перейдуть на стейблкоїни, а блокчейн-інфраструктура неминуче стане основою сучасної фінансової системи — з американським законом чи без. Однак кожна затримка — це згаяний шанс для США закріпити лідерство, яке країна досі утримує радше за інерцією.
Читайте далі: Google DeepMind запускає WeatherNext 3 для операторів вітрових та сонячних електромереж
